Yamaha Tenere 700 World Raid 2026: враження після 14 500 км доріг і бездоріжжя

World Raid в другому поколінні — унікальний ADVENTURE-мотоцикл, однаково ефективний і на асфальті, і на бездоріжжі.

Почну з того, що це уже мій другий World Raid. Першим був мотоцикл 2022 модельного року, в першому поколінні: тросовий газ, мінімум електроніки, 23-літровий подвійний бак і кращі порівняно з базовою Tenere підвіски. Я володів ним рік, наїздив порядка 12 000 км по дорогах і жорсткому бездоріжжю, а тому на власному досвіді склав список покращень, які хотів би бачити на World Raid. А саме: трекшн-контроль, круїз (!), зручне вимкнення ABS, без блукання по меню, нормальні пульти, а не оце незрозуміле коліщатко справа на кермі, кращий вітрозахист і трохи допрацьовану ергономіку. Двигуна мені завжди вистачало, тюнінгувати підвіски також не мав потреби. 

І от, осінь 2025 року, Yamaha презентує новий World Raid. Тепер у мотоцикла електронний газ, а отже — режими роботи двигуна, трекшн-контроль і круїз, зручні пульти, кнопка вимкнення ABS, трохи вужчий бак в колінах і компактніша кришка зчеплення. Також Yamaha додала 6-осьовий IMU, поставила 46-мм вилку замість 43-мм і навіть розщедрилася на передню гальмівну армовану магістраль. Задню залишила як є. 

Мені цього було достатньо. World Raid 2022 синього кольору знайшов нового власника, йому на заміну в мій гараж в’їхав новенький біло-червоний World Raid 2026.

Позиціонування

Огляд мотоцикла треба почати з питання: “Яке місце він займає в ADVENTURE-класі?” Інакше є шанси скотитися в безпідставну критику на кшталт “занадто важкий” чи “недостатньо потужний”.

World Raid — особливий адвенчер-мотоцикл. На мою думку, ним Yamaha спробувала тимчасово закрити нішу знятого з виробництва важкого туриста Super Tenere. А саме: порівняно з базовою Tenere, додала комфорту, автономності, в останньому поколінні — просунуту електроніку. В той же час залишила без змін 73-сильний двигун об’ємом 690 см3 і специфічну офроудну ергономіку.

World Raid не слід порівнювати з адвенчер-флагманами інших виробників, у яких поголовно двигуни потужністю 100+ сил, електронні підвіски, радари та інші не зайві на асфальті речі. Tenere навіть у версії World Raid залишається мотоциклом, націленим на бездоріжжя, де не потрібні ні радари, ні зайві кінські сили.

Ергономіка

World Raid — напевно, найзручніший мотоцикл в своєму класі. З поправкою на бездоріжжя і на те, що мій зріст — 190 см. Цільне сидіння достатньо широке і комфортне, щоб висидіти на ньому кілька годин поспіль. Мій особистий рекорд — 4 години без жодної зупинки. При цьому у World Raid немає звичної для сучасних адвенчер-туристів “ями” десь по центру. Сидіння майже рівне, чудове для бездоріжжя — можна рухатися в діапазоні півметра вперед-назад.

World Raid в другому покоління має все той же 23-літровий бак з двома горловинами, але тепер алюмінієвий, а не пластиковий, з дещо вужчою передньою частиною. Моїм колінам стало зручніше, а от вибір матеріалу для баку я не схвалюю. На жаль, Yamaha відійшла від більш практичного для офроуду пластику.

Трикутник “сидіння - підніжки - кермо” був чудовим і на першому поколінні World Raid. В другому гірше не стало. На мотоциклі зручно і сидіти, і їхати в стійці. Ніяких проставок мені не потрібно, переносити підніжки вперед чи назад також. Просто сів на мотоцикл і поїхав, наче вдягнув улюблені джинси.

Вітрозахист тут кращий, ніж на базовій Tenere, але далеко не ідеальний. Ставити вищий і ширший вітровик = погіршувати огляд на бездоріжжі, але трохи завернути верхню його частину, як на ралійних мотоциклах, я би спробував.

Так, ледве не забув! В другому поколінні World Raid має компактнішу праву кришку двигуна, там де корзина зчеплення. Стало зручніше їхати в стійці.

Органи керування

Тут також все чітко і, загалом, продумано під їзду по бездоріжжю. Лапки перемикання передач і гальма складаються, вони виготовлені зі сталі, а тому легко можуть ремонтуватися в полі. Не розумію виробників, які ставлять на свої важкі ендуро красиві силумінові лапки, які неможливо вирівняти після невдалого падіння.

Важелі гальма і зчеплення чомусь не мають надпилів, хоча конструктивно вони досить зручні. Я досі не поміняв їх на тюнінгові, не бачу потреби. Стоковий захист керма — звісно ж, пластиковий, який ламається при першому падінні. Я одразу замінив його за алюмінієвий захист Zeta.

Що стосується важеля зчеплення (тросового, не гідравлічного), то він, як мені здалося, тепер вижимається легше, ніж на World Raid першого покоління. Там я грався з тюнінгом від Camel ADV, зараз до важеля не лізу. Все влаштовує — і чутливість зчеплення, і м’якість вижиму.

Пульти і приборка

Тут Yamaha прям здійснила революцію, не менше. Пульти на всіх Тенерах до 2025 року, з World Raid включно, були конструктивно невдалі. За навігацію по меню відповідало незручне і глючне коліщатко, ще й розташоване на правій рукоятці керма, там де газ. Тепер навігаційний блок — зручна кнопка-джойстик + кнопка “повернутися назад”. Все це розташоване на лівій рукоятці керма, на правій залишили вибір режимів двигуна, трекшн-контроля та ABS.

Власне, про ABS та її вимикання. Нарешті, НАРЕШТІ це можна робити натисканням кнопки біля приборки, без необхідності лізти в меню. На попередньому World Raid у мене стояв донгл від LSK, який запам’ятовував вибір режиму ABS і не скидав його в дорожній режим.

Сама приборка читабельна, велика, але при цьому практично позбавлена корисних додаткових функцій. Покрокова навігація через додаток MyRide не рахується. Керування через додаток музикою / дзвінками / повідомленнями — так, це зручна опіця. Щоправда, MyRide не відзначається стабільністю роботи і регулярно відвалюється.

Тут у Yamaha все, як у переважної більшості інших виробників: приборка велика, але безтолкова в плані навігації. Чому не можна додати їй конект через CarPlay, чи хоча би інтегрувати карти Garmin — загадка. Добре, що над приборкою є планка для встановлення навігатора / смартфона.

Двигун

Тут ніяких одкровень: старий добрий CP2 на 73 к.с. / 68 Нм. Мало, скажете ви. “Абсолютно достатньо” — аргументовано відповім вам. Потужності мотора вистачає для крейсерських 130-140 км/год на асфальті і для швидких обгонів на 150+ км/год. Так, руки на прискоренні не відриває. Є два режими роботи мотора: Sport і Explorer. Другий годиться хіба для їзди в дощ, відгук на ручку газу стає занадто плавним.

Двигун World Raid повністю розкривається саме на бездоріжжі. Тут він найкращий в класі, кажу із впевненістю. У CP2 фантастичний крутний момент знизу, але без різких рухів, які треба різати трекшн-контролем. Потужність і крутний зростають лінійно, без ям і провалів. Результат — повний контроль і передбачуваність.

Підвіски

У першого покоління World Raid були дуже непогані підвіски, помітно кращі за стокову Тенере. В другому поколінні вони стали ще кращими: з’явилася 46-мм вилка, на 5 мм збільшився хід амортизатора, змінилася форма ричажки. Якщо оцінювати мотоцикл як адвенчер-турист (а він є адвенчер-туристом), то ніякого тюнінгу підвіскам не потрібно. От взагалі.

Я жодного разу не пробивав вилку чи амортизатор, мені вистачає діапазону регулювань, підвіска і комфортна, і енергоємна одночасно. Так, якщо на ній почати стрибати трампліни чи дубасити в ралі-рейдах, треба вкидати в підвіску гроші. Але ж World Raid — не ралійний мотоцикл! Хочете виступати в раллі — купуйте відповідну версію Тенери і тюнінгуйте на здоров’я.

Електроніка

Тут у Yamaha також прорив — не менший, ніж людські пульти і кнопка вимикання ABS. Вперше на своєму мотоциклі класу адвенчер Yamaha встановила 6-осьовий IMU з гіроскопом, який аналізує прискорення і нахил в реальному часі. Відповідно, тут можна реалізувати кутову ABS, розумний трекшн-контроль з режимом OFFROAD і слайд-контроль. Останнє означає, що на World Raid можна дрифтувати, не боячись зірвати заднє колесо.

На практиці все це говорить про наступне. На асфальті мотоцикл залишається стабільним при гальуваннях / прискореннях на піску, в дощ чи на розмітці. Трекшн і ABS все підчищають. Зчеплення тут — не прослизаюче, тому при скиданні передачі вниз на слизькій поверхні заднє колесо трохи кидає вбік. Електроніка і тут допомагає, але не завадила би ще допомога звичайної механіки.

На бездоріжжі офроудний трекшн і слайд-контроль — дуже потужна зброя. Можна швидше їхати пісок і гравій, не боячись навернутися. Можна сміливіше їхати мокру траву, без ризику запустити заднє колесо в космос. Можна дрифтувати в поворотах, якщо вистачає сміливості повністю довіритися електроніці.

Добре, що є можливість відключити всю електроніку. На кам’янистих підйомах офроудний трекшн мені заважав, в режимі чистої роботи газом / зчепленням я їхав впевненіше.

Окремо скажу про круїз. Та що тут казати — це НЕРЕАЛЬНО зручна річ на асфальті. А щоб дістатися класних позашляхових ділянок, часто доводиться їхати сотні кілометрів по асфальту. Приємна опція: тут ще є обмежувач швидкості. Типу ручний запобіжник від перевищень.

Керування

Це головна фішка World Raid, яка робить його унікальним. Всім відомі позашляхові здібності базової Тенери, яка у вмілих руках може їздити по бездоріжжю, як хард-ендуро. Позашляхові можливості World Raid — нічим не гірші, попри додаткові +12 кг ваги.

Через збільшений до 23 л бак баланс ваги зміщений на переднє колесо. В стоці є регульований рульовий демпфер. В комплексі це сильно полегшує швидку їзду по піску, гравію чи просто по полю. Мотоцикл стабільно пре вперед, як танк.

По гостроті керування на складному бездоріжжі World Raid дещо програє базовій Тенере. Його не назвеш “великим хард-ендуро”, але ж він таким і не є. Це — адвенчер мотоцикл, який має їхати всюди, будь-яким покриттям.І World Raid це вміє! За рік експлуатації я їздив на ньому нескінченними піщаними дорогами Полісся, рельєфними лісами Черкащини, кам’яними лабіринтами Південного Бугу і хащами Наддністрянщини. А потім вискакував на рівний асфальт і на круїзі вертався додому. І кайфував за будь-яких умов!

Так, я досі не доїхав на своєму свіженькому мотоциклі в Карпати — вершину українського бездоріжжя. Натомість накатався по Карпатах на попередньому World Raid: раза чотири їздив на ньому в тури і розвідки. І просто офігевав від того, як така 220-кілограмова махіна пре під гору, розкидаючи з-під коліс каменюки, чи стрибає між коліями, схожими на міні-каньйони, чи повзе вниз спуском, на який страшно дивитися, не те, що їхати.

З World Raid можливий практично будь-який офроуд. Просто треба розуміти, що їзда на важкому мотоциклі по складному бездоріжжю — це як сеанс важкої атлетики. До цього треба готуватися і фізично, і психологічно.